?

Log in

No account? Create an account
monster

strongowski


Важко бути strngом, але що робити


І сюди покладу:
Curucu
strongowski

Мегастритарт, мега.
extra!
strongowski

звідси * настільки укорінений в обидві наші традиції....
Я би ще пофотографував пізніше, коли частину оголошень пообривають, може таке постмодерне прочитання вийти.

Лімерик написався.
extra!
strongowski

Дизайнер книжок із Житомира
у промовах був переконливим:
видавництва - напалмом,
троглодитів - на палю.
І почати братись за голову.


Сєрґєй Тімофєєв:
brain
strongowski

Ще один день

Вони принесли нам дозвіл на вечір,
Дозвіл на вечерю, дозвіл на склянку соку.
Вони не заперечували, що ми читатимемо наніч,
що увімкнемо опалення й користуватимемося водогоном.
Сьогодні вони були дуже прихильні, не було
Жодних додаткових заборон і санкцій.
Ми дякували їм на їхній мові, звісно перебуваючи
На дистанції, не наближаючись і вийнявши руки з кишень,
В яких нема і не було ніколи нічого важкого.
Ще один день. Скромний полохливий день.

ориґінал * давно нічого настільки не проймало.


Американська сага Павлв Лазаренка
extra!
strongowski

весь проєкт (тицяйте блямбу) * Vakhtang Kipiani:
В Києві Сергій Лещенко тішиться своїй першій книзі, продюсером якої я є. Видавцем виступив львівський журнал "Ї". Кошти надали фонд "Відродження" і "Українська правда". Плануємо приїхати з презентаціями до провідних вишів, де готують журналістів.

Книга хороша, принаймні те, що встиг прочитати, обкладинка лаконічна і нетипова для наших широт, радий, що так вийшло. За посиланням багато инших дотичних до обкладинки картинок.

Автопортрет
Curucu
strongowski
Один з моїх найулюбеніших творів сучасного мистецтва - "Автопортет" Марка Квінна. Цей:

Це скульптура голови автора, створена з зібраної ним своєї крови. 4,5 літри, себто типовий обсяг крови в людині. І оця штука називається Self, "Я". Автопортрет.
Чому улюблена? Бо має як новизну - до нього нічого з замороженої крови не робили, так і потужний філософський підтекст, а ще потрійно інтерпретує поняття автопортрету - не тільки візуальна подібність, а ще й плоть од плоти, ґенетична тотожність. "Я" автора - в кожній молекулі твору. Більше того, такі скульптури він робить з певними періодами. Себто до візуально-ґенетичного виміру портета автора маємо ще й хронологічний.
Все инше, створене автором, нмд, і поруч не валялося.
Поняття не маю, чому зараз згадав про це. Мабуть, мав згадати.

Про УНІАН і права на продаж
extra!
strongowski
1. В грудні 2010 року вийшов номер "Українського тижня" з фотографією спини Анатолія Дністрового, до якої Андрій Єрмоленко прифотошопив татуюваннячко:

2. Щойно з'явився білборд "Коментарів" з очевидно тим самим зображенням, але заміненою головою - що і видно.
3. Виявляється, "Коментарі" нічого не крали, вони купили зображення в УНІАНУ, на якому, цитую супровідній текст, Учасник акції протесту тримає брошуру, на якій зображено чоловіка з татуюванням на спині у вигляді церкви та написом: "Будуємо нову Україну", на Софійській площі в Києві, у вівторок, 8 лютого 2011 р:

Тобто УНІАН перефотографовує чуже зображення і на підставі даного факту вирішує, що може ним розпоряджатися на свій розсуд, зокрема продавати. Я би на місці Тижня подавав до суду на підставі того, що пальці тримача обкладинки "Тижня" не є додстатньою доданою цінністю до зображення, на яке поширюється копірайт.

Країну ніщо не врятує.
extra!
strongowski
Цензурних слів нема. Хто по дизайну, логотипах, шрифтах, а також здоровому ґлузду і адеквату - поспішайте переконатися.

Принагідно, вітаю Шуню з ДН.
extra!
strongowski

Про неправильну заздрість
extra!
strongowski
Я от нещодавно казав, що нашим митцям не вистачає масштабу. Так його всім не вистачає. Осьо кажуть про класову ненависть, за те, що в Мустафи Найєма на ТВі була зарплатня в 20000 грн. Розмах, перспективи, досягнення - це потрібно далеко не всім. І масштаб - теж не всім. Але якщо топовим журналістам не платитимуть мізерні 2,5 тисячі баксів, звідки в нас з'являться охочі вибиватися в топові? На 2,5 тищі баксів все ще треба на всьому економити, а це ж одиниці журналістів у країні такі гроші заробляють. Тобто гаруй, як клятий, вибивайся в топ і все одно май західну зарплатню нижче середнього. Порівняйте якось заробітки їхніх топових журналістів з нашими і зрозумієте, про що я. Якщо дизайнерам платитимуть по 300 грн за обкладинку, нічого вище рівня Фоліо у нас ніколи не буде - бо дизайнеру потрібно витрачатися - на книги, шрифти і софт - і чим більше, тим краще. Треба платити за участь у конкурсах і їздити по світу дивитися як там. Це мінімально необхідний рівень масштабу, якщо в людини є амбіції - я вже не кажу про талант, талант у нас ніфіґа не проб'ється. Панятна шо на це потрібні гроші. Більше того, в нас потрібні гроші на естетичний розвиток авдиторії - нема звідкуи братися якісному дизайну, якщо ніхто за нього не платить його ціну.
А без гідної оплати - і умов заробітку - шансів на розвиток кого цікавого в нас нема. На появу є, на розвиток ні. І я не про окремі особистості, а про повноцінні напрями. Совок будь-якого масштабу, крім не схваленого владою - боявся, а в нас цей страх уже ґенетичний. Страх бути успішним. Страх виділятися. Страх жити гідно і забезпечено бо традиційна селянська культура таких в упирі записувала.
Але, що найгірше, в нас цей страх проявляється не тільки відносно саміх себе, а й стосовно инших. Досяг чогось, сцуко. Заробляєш, гад. А оно від роботи коні дохнуть.
В гробу я бачив такий підхід і такі традиції. Успіх і масштаб не потрібні всім. Не у всіх сил вистача. Але якщо вам не потрібні, не заважайте досягати иншим те, на що самі не спроможні.
На фото: Ярослав Грицак у вигаданій і зробленій мною футболці. Фото Вахтанга Кіпіані. Замовляйте такі для себе тут.

Ілюстрація Вікторії Черняхівської до важливого мені тексту.
monster
strongowski

ілюстрація:

текст

причина і засоби

якщо достатньо довго йти набережною
аж до пагорба який поділяє
коктебельські пляжі надвоє
можна вийти на нудистів
в сезон тут напевно не проштовхнешся
і молодих побільше
а зараз крім пари гіпі
і кількох поодиноких жінок-йоґів
самі пенсіонери кольору старої бронзи
всі поважні незалежно від віку
і чим старші тим відвертіші
тому спокійніше дивитися на воду
чи мартинів у небі
от у воді я вперше і помітив ту пару
вона вдвічі більша від нього
її пергідрольна грива
при його лискучій залисині
вона засмагла
він волохатий по периметру
в обох неймовірні животи
обом за п’ятдесят
вони коливалися
відносно одне одного
і море коливалося
відносно них обох
мабуть це було романтично
мабуть решта до цього звикли
на пару ніхто не звертав уваги
хіба купальники старанно трималися подалі
допоки дві голови
почергово підіймалися і опускалися
це тривало хвилин сорок
повертаючись із пляжу
я замислився над причиною і засобами
може вони не могли не у воді
може їм подобалось вважати
всіх навколо вуаєристами
може то не було щось небуденне
що я можу знати про специфіку пляжів Коктебелю
після завершення туристичного сезону
наступного дня ця пара вже була там
цього разу на суші
але вже з’єднана
вона знизу
непорушна і велична
він ззаду
повільно коливаючи стегнами
цього разу все тривало ще довше
я встиг кілька разів поплавати
і висохнути
а вони все ще коливалися
іґноруючи всіх
іґноруючи все
мабуть я був свідком
великої
великої
любові


Листівка собі.
brain
strongowski

Великий пост про відсутність непевности й Арсенал
Curucu
strongowski

Можна подумати, я маю хоч найменше уявлення, як мине завтрашній день. Чи тиждень, що за ним.

Все це нагадує мені МРП 9-річної давнини - коли був дощ, не було людей, в мене були виснаження й істерики, я захворів, і мені в гуртожиток на Тиктора передавали ліки добрі друзі. Але бачите, зараз то чимала повноцінна акція на Форум Видавців, і мало хто може пригадати величину того найпершого фейлу, без якого не було би досить вдалого продовження.
Я ніколи не пробував брати участь десь в якости експонента. Ніколи не мав справ зі стендами, оформленням участи, потребою друкованої реклами на роздачу, ну тобто оце я зараз збираюся провести тиждень на стенді. Сам. Ну бо стенд малий і все таке і моя справа потрібна мені. І я в неї вірю настільки, що вліз в оцю авантюру і твердо вирішив довести все до яколось логічного хай не завершення - най жиє - але вивершення - точно. Поняття не маю, як я відвідуватиму акції Книжковий Арсенал, ходитиму за їжею, чи по потребах. Вигадаю. 
Я поки не знаю де можна буде знайти мене зі стендиком, але я буду, зі мною будуть готові футболки Зберігайте спокій і я буду радий і покупцям, і компанії.
На фото: надруковані вдома роздатки, з відбитками штампика Nina Tara.
Ну і в мене ще акції будуть - моя власна і ті, куди мене запросили, триматиму в курсі.
Перші подяки - Slava Chudovski, в якого сьогодні ДН,Nikolotova Ludmila, Dmitriy Gladyshevskiy, Міші Лавріну,Iryna Slavinska, Olia Zhuk...
Tags:

Сольник у Києві.
extra!
strongowski


Поділ, вул.Коcтянтинівська, 21 (станція метро Контрактова площа), Київ.
28 травня, 19:30.
Розповім з картинками чим займаюся, звідки береться креатив і, головне, як постійно бути в творчому тонусі, незалежно від того, чим ви займаєтеся.
Ще розіграш буде, так шо не оминіть нагоди завітати.
деталі: http://j.mp/Z2vaqT


Apple found poetry
extra!
strongowski

звідси * м. Бобринець, батьківщина Троцького.

Відволікаюся від халеп.
Curucu
strongowski

— Паспарту сколько должен стоить шрифт?
Так Паспарту показывает цифру 5.
Ну 5, так 5.
Значит шрифты будут продаваться за 5 долларов. Это приемлемая цена за шрифт.
1) Приемлемая, чтобы не воровать.
2) Это всего 2,5 доллара комиссии.
3) Это минимальный риск для покупателя. 5 долларов не 50.


звідси * Я з автором не згоден, але автор шрифтовик, а я ні.
Шрифти мають коштувати хороші гроші. Настільки хороші, щоби не хотілося ділитися купленим. Мають бути промо-акції, знижки і все таке, але шрифт має коштувати стільки, скільки за нього я плачу зараз - в районі 30 баксів за накреслення.
Я купую шрифти не тільки тому, що це правильно. Так, шрифтовики роблять величезну роботу і вона має бути гідно оплачена. Я вірю, що дизайн, зроблений авторськими платними шрифтами має додаткову цінність перед дизайном, заснованим на леґально безкоштовних (піратство взагалі не варіянт, да).
Мені платять за вміння користуватися і добирати матеріяли. Цим багато хто займається, але коли обирають мене, то платять за моє вміння користуватися запропонованим і пропонувати своє. Це зветься креативом. Я не художник і дуже рідко - ілюстратор.
Якщо дуже просто, я вмію правильно ставити текст на правильну картинку. І я зацікавлений, щоби речей, схожих на моє бачення, але зроблених не мною було якомога менше, инакше навіщо до мене звертатися. Тому я купую шрифти і не користуюся піратськими, а зараз відмовляюся і від леґально безкоштовних. В країні повального піратства я пропоную щось осібне. Привчаю це цінувати. Пояснюю, чому моя робота коштує грошей.
Так і живу.
Дешеві шрифти не додадуть заробітку дизайнеру. Вони просто швидше опиняться на піратських сайтах. Не шкода ж. Вони дешеві.
А щойно вони там опиняться, в мене не буде причин ними користуватися. Зникає причина, чому я їх купую.


Good news to me!
lagoon
strongowski
Я тут продовжив робити колажі і ось сьогодні зранку отримав такого листа:
Mari Cip
I'd just like to inform and thank you, first off, for your amazing artwork, and also that I fell so in love with a piece that I put it on my body as to keep it with me always. I hope it does you proud! Right now it's just been outlined and shaded...чимала картинкаCollapse )

* ну, гордість я відчуваю, да. Це, здається, перший подібний випадок.

–вірш без назви №175–
extra!
strongowski

визбируєш
вдалі рядки
з чужих віршів
мов риб’ячі кістки

деякими
все одно
давишся

–лікарняне–
monster
strongowski
1.
звикаєш прокидатися
з пальцем притиснутим до губ
зверненим до медсестер
чи прибиральниць

бо доня спить

2.
інтернатівський хлопчик
отримавши печивку
миттєво відкусює скільки може
а решту негайно кладе в кишеньку комбінезона
і застібує ґудзика

3.
мані-
пу-
ляційна

звикаєш думати
про товщину
голок

4.
не дуже малі діти
знайшовши жука
ничкуються дослідити
в той час як їхні матері
ничкуються на перекурі
з енергетиками

5.
в коридорі ґалерея малюнків
подарованих відділенню
маленькими пацієнтами

з деяких легко
зчитуєш діяґнози

6.
вечорами
діти збираються
розповідати одне одному історії

всі – веселі

коли історіями діляться батьки
всі – сумні

7.
висолопивши кінчик язика
сива жінка в білому халаті
старанно переписує друкований текст
лікарським почерком

8.
тільки тут дізнаєшся
що крик тільки початок
що далі може бути ричання
белькіт
хрипіння
мекання
і нарешті зовсім незнана
тиша

9.
називають діяґнози
значення яких не знаєш
і нема інтернету
щоби дізнатися
мусиш уявляти:

мала худа дівчина
довгі коси
великі очі
волохаті лапи торкаються павутини
арахноїдоз

10.
бачиш у місті жінку
що курить як підліток
впізнаєш у ній старшу медсестру
вона бачить твоє впізнавання
і статечнішає
на очах

11.
дивишся
на всіх цих хворих дітей
дивуєшся
як дожив до свого віку

12.
стільки болю
стільки часу
тільки писати вірші


* ми з Євою зараз у лікарні, якщо маєте бажання допомогти - осьо.

Про Ляшка і вила.
monster
strongowski

у Ляшка нове лого. Воно мені дещо сильно нагадує і подобатися це не може, не тільки через криву типографію і нерадикальні кольори, а й через вила, головним популяризатором котрих я став :) На фб у Ляшка тим френдам, які Ляшку про то пишуть, труть коменти, а дехто цікавиться, з якого дива я вирішив приписати ідею використання вил у лого собі. Крім постера про то свідчить і те, що досі Ляшко був з чотириспицевими вилами. Пруф:

Ну і звісно, той верхній постер люди перестали замовляти, щоби їх випадково з цим персонажем не засоціювали. А шкода, гасло хороше і виплекане. Але в мене ще понад 300 є. Не збіднію.

А шкода мені не через те, що хорошою ідеєю скористалися, а що хорошою ідеєю скористався він.


Ода собі
monster
strongowski


За посиланням - рідкісна нагода побачити мене захопленого в інтер’єрі Цяцьки-пецьки. Юлія Чепюк проробила титанічну роботу вичленування конструктиву з мого безупинного мовлення, за що їй велика дяка.


нашим співгородянам для творчої реалізації не вистачає амбіцій. Хороші поети, талановиті прозаїки і прекрасні художники наче кохаються у своїй провінційності і не прагнуть вийти на всеукраїнський рівень.




Біометричний пиздець - кожному
monster
strongowski

звідси * цей пост звільнений від мораторію на матюки.

До речі, я не зник із жж, це через пертрубації перестав працювати модуль кроспосту зі стенделону, тому доки не полагоджу, то не поспішаю щось писати.
В разі чого - погода гірша, ніж у мене настрій.


Торба - Україні
monster
strongowski

Я тут брав участь у конкурсі на торбу для української делеґації в Ляйпціґу і трохи переміг. Осьо проєкт по дизайну (тицяйте блямбу).



а ось розголос - корр, літакцент, уніан. А ось так виглядає це наживо:

там було трохи претензій з приводу, але я списую то на невміння радіти чужій перемозі, навіть якщо видадуть хіба торбу книжок.


Короткий пост про футболки
monster
strongowski
Коментувати

звідси * Я от стараюся і не бачу різниці. Футболки з особою, яка викликає співчуття за посилом ідентичні футболкам з матюками. Футболки з матюками нікого нічому не вчать, натомість багатьох ображають. Футболки з політиками теж нічого хорошого про вас не кажуть.

(крім того воно ще й примітивно намальовано).

Носіть хороше і позитивне, коротше. Радуйте. Викликайте усмішку. Переконуйте, що ви приємна і доброзичлива людина, яка любить ділитися тим, що любить, а не тим, що ненавидить.


Жахастик вам на ніч.
monster
strongowski
Коментувати

 Новая книга Лады Лузиной будет одновременно и книгой Сергея Жадана.

звідси * які коментарі?


Спокій повертається з відпустки
monster
strongowski
Коментувати

звідси * ось-ось можна буде замовляти.

Tags: ,

Про єдність форми і змісту
monster
strongowski
Коментувати

 Ihor Kotyk:

Писати праці "Етичний кодекс критики", "Хай слово правдою озветься", "Високе світло", "У глибинах гармонії" і красти по три абзаци підряд зі статей іншого автора, ще, до речі, живого – ось така багатогранність Дійсного Члена Наукового товариства імені Т.Шевченка, Члена правління Спілки письменників України, Справжнього Галицького патріота. Слава Україні - Героям Слава!
 
* йдеться про цього персонажа, так розумію.

Зубате взуття: подробиці
monster
strongowski
Коментувати

 Пару місяців тому всіма правильними сайтами прокотилася хвиля захоплення дизайнерським взуттям. А ось, виявляється, хто його робив:

Мар'яна Фантич – художниця та дизайнерка із Ужгорода, нині мешкає в Лондоні. Минулого року вона разом з партнером Домініком Янгом «вибухнула» у світі модних речей своєю епатажною колекцією під назвою Apex Predator. Її головною «фішкою» стало взуття, яке ми разом з вами подумки приміряли на початку статті. звідси

* нам треба більше дізнаватися одне про одного.


Тепер тут песик сцить
monster
strongowski
Коментувати

 

звідси * чувак влаштував у Музеї сучасного мистецтва графства Орандж ретроспективну виставку, а його товариш на час її дії зробив тимчасову скульптуру для привернення уваги відвідувачів.

Це мега. Доречно, в міру контроверсійно (обурення буде, але, скоріше, через факт пропаґанди неуваги господарів до цуциків і песиків) і нічого подібного не пригадую - у масштабах будівлі. 

Зовсім не уявляю, як Житомирський Краєзнавчий міг би собі таке дозволити.


Чума і Голод
monster
strongowski
Коментувати

‎30 з 30. Нарешті закрив і це.

Я щось все далі від конкретики до абстракцій поринаю, але мені воно доречне

Гамсуна дуже люблю, хоч і не перечитував давно - видається, то книги для певного віку. "Голод" обрав, бо свого часу справила на мене глибоке враження і вигадався переконливий візуальний образ.
Тепер щоинше робитиму.


Хвилинка сексистської реклами.
monster
strongowski
Коментувати

звідси  * ось другий принт із серії.


Василь Махно. Я хочу бути джазом і рок-н-ролом.
monster
strongowski
Коментувати

тицяти блямбу
про книгу.


Поточне
monster
strongowski
Коментувати

 1. Добив колажі до 30:

Поки з ними роблю перерву і почну щось инше, ще не знаю що. Ідей багато.

2. Як припинити скиглити і робити щось щодня - українська правда едішн (різниця - в дрібницях).

3. 

(фото Тетяни Давиденко)

Странноє: Російською. Шрифт Impact, що вже моветон. Гасло дивне. Чого тільки парламент? Чи означає це те, що инші гілки влади носія футболки влаштовують? Чому "к хуям"? В сенсі, чому не "нахуй", це ж логічніше?
Коротше, странноє.

4. А шо, там якісь читання до 14-го проводять? От прийти би на таке і читати якусь відверту гомоеротику. Пліуру. Чи бодай Кавафіса. 
Бо сам по собі день Валентина мене не дуже дратує, а його потужний гетеросексуальний ухил - так.

5. Отак завжди. Вигадаєш для гіпотетичної порноакторки російського походження псевдо - Zaya, а вона вже така є.

6. 
Нєдєтскій такой.
Зупинка коло Челентано на Бердичівській.


Про те, чому сучасне на пострадянському просторі не має шансів
monster
strongowski
Коментувати

 Я про це багато говорю, а тут якраз трапилися дві статті, в яких говориться те саме, тільки иншими словами, може, ними легше сприйматиметься.

 

Граждане, которые до сих пор считают, что язык современного искусства — это что-то вроде тюремного арго наполовину с матерщиной.
В массе люди видели лишь социалистический реализм, читали советскую прозу и поэзию, и ни в школах, ни в университетах им не давали знаний о том, как развивается современный мир. В лучшем случае они просто ничего не знали, в худшем — присоединялись к осуждению и травле.
Все современное, авангардное, смелое, живое — оно или тихо отсиживалось в подполье, или каралось по закону как антисоветская пропаганда.
Я знаю, о чем говорю. Мне повезло: я росла как раз среди этих, подпольных. Рабин, Ситников, Кропивницкий, Кабаков, Штейнберг, Краснопевцев, Беленок, Шемякин, Пивоваров. И я видела реакцию окружающего мира на их творчество: недоумение, неприязнь, насмешки, гнев.
Их не выставляли. Над ними издевались в газетах. Их выставки размазывали по земле бульдозерами. Украдкой они получали через приятелей заказы на книжные иллюстрации. Или фарцевали. Или голодали.
Люди, которые понятия не имели, что после прерафаэлитов возник огромный и талантливый мир искусства, набирались нахальства критиковать и громить.
Эти люди до сих пор вокруг нас. И ладно бы они обменивались мнениями у себя дома, за крепко запертыми дверями. Но даже журналисты, которые при этом ничего не понимают ни в искусстве, ни тем более в современном искусстве, считают себя достойными рецензентами. «Чисто по-человечески я ненавижу не только современное искусство, я не люблю и его любителей, — писала не у себя в блоге, а в газете Божена Рынска. — На мой взгляд, почти все они поверхностны, лицемерны, какие-то "ушельцы" — холодная земноводная нежить».
 
Я почувствовал это еще в Италии: к человеку, который пишет пейзажи маслом, такое же уважение, как и к авангардисту, который из зубочисток делает какие-то вещи. И они жмут друг другу руку, обнимаются, потому что знают — каждый занимается своим делом и получает за это деньги. А не то, что у нас: все злые, так как никто не может зарабатывать деньги своим любимым делом. И люди собираются в тусовки, эдакие кружки по выживанию.
А в тусовке все делается для себя. Кто-то делает это громко, на всю Украину, и такое чувство, что все хотят попасть в этот круг. Это все равно что тусовка Пинчук Арт-Центра — на манеже те же. Два или три года подряд премии выигрывали одни и те же люди. Как бы случайно: «Ой, две с половиной тысячи заявок, но самыми лучшими оказались те, что и в прошлом году. А еще я совершенно случайно торгую ими в Европе».
 
Якщо глянути ширше:
 
Нас оточують некрасиві речі і некрасиво вдягнені люди і некрасиві книги з некрасивою версткою якраз через те, що канони красивого у постсовковому суспільстві ще вужчі, ніж за совка. Там бодай показували якусь класику і казали, що це красиво. Були стандарти, яких трималися. Крадені, позичені, перероблені, але високі планки. Зараз же повсякденна естетика вироджується. Був летеринґ - зараз комік санс. Часом думаєш - не може такого бути, є ж інтернет, є способи побачити, як люди у світі вдягаються, живуть і що цінують, але ні. Переважно інтернету нема. А коли і є, то транслює він те саме, що і телевізор. А чого нема в телевізорі, те красивим не може бути апріорі. Тому приходять замовники до дизайнерів і кажуть робити красиво - за їхніми клієнтськими стандартами. І дизайнери з часом і самі починають вірити, що це красиво.
 
І це найгірше.

 


Про причини відсутности руху в українській гуманітаристиці
monster
strongowski
Коментувати

ВСЕУКРАЇНСЬКА НАУКОВА КОНФЕРЕНЦІЯ «ВЕРТОГРАДАР УКРАЇНСЬКОЇ ДУХОВНОСТІ»

(це не я капсом подав, ліньки перенабирати було)

Це, звісно, черговий привід назвати мене малоосвіченим бидлом, але назва конференції мене тупо смішить. Проводити конференції про духовність - це тупо, а називати їх так - смішно. І так, я поняття не маю, що таке "вертоградар", асоціятивно згадується Дзиґа Вертов.*

І питається - якщо ви вже так хочете актуалізовувати Сковороду, фіґлі називати конференції архаїзмами? Нахіба взагалі проводити конференції про духовність? І якщо вже несила не проводити, то чи нема за останні три століття кого сучаснішого? З менш середньовічним уявленням про духовність? А якщо йдеться саме про Сковороду, чи не можна обрати менш затерту і ідеологічно зіпсовану тему?
Ви взагалі можете уявити вольтерівську конференцію "Епікурей французької духовности"?

* тут уже підказали, що вертоградар - садівник. На градарі я вертів такі слова.


Grow 6 & Unripe
monster
strongowski
Коментувати

подумав, щось забагато всього вирощую, поправив назву для продовження

тицяти блямбу * все, все на користь.


Grow 5
monster
strongowski
Коментувати

тицяти блямбу * органічно вийшло.


Афорист, блін
monster
strongowski
Коментувати

 В нас час, щоби у твою освіченість повірили, ґуґлити доводиться дуже швидко.


Grow 3 & 4
monster
strongowski
Коментувати

 З китами поки все, повернімося до ботаніки.

тицяти блямбу * продуктивність радує, да.


Поруч з великими
monster
strongowski
Коментувати

А Перепадя, Анатоль, і його Рабле або Пруст! А Содомора, Андрій, і його Сенека! А Ілля Стронґовський на пару з Буковскі! Деякі читачі й досі чекають продовження саме українських історій Генрі Чінаскі.

звідсиблін, то, може, повернутися?

АПД: якщо вже повертатися до перекладу, то не безкоштовно же. Значить треба зробити два рахунки і запросити людей скидатися. 1. щоб я перекладав; 2. щоб я не перекладав. По результатах зібраного будемо дивитися шо робити.


Blow 5 & 6
monster
strongowski
Коментувати

блямба * на цьому даний сет з полегшенням закриваю і переходжу до чогось иншого.


Катерина Калитко:
monster
strongowski
Коментувати

Здається, ти досить активно присутня в медійному просторі; здається, тобі там зручно й затишно, та й твої найсвіжіші тексти завжди можна почитати у блозі kkateryna.wordpress.com… Як тобі зручніше спілкуватися з читачем — «інтимно», через книжку паперову чи в інтернеті, де є можливість безпосереднього коментування?
— Соціальні мережі — чудовий інструмент для соціопата, який бажає час від часу визирати з нірки. Завдяки тому ж «Фейсбуку» сьогодні можна спокійно вирощувати капусту у провінції та не втрачати зв’язку із великим світом. Крім того, тут працює еґокастинґ — легко створити для спілкування середовище друзів та однодумців, із якими справді зручно й затишно. Довгий час я не викладала текстів у мережу, а потім всередині мене зненацька дуже легко помер ретроград.  Нині я вважаю, що це класно: є можливість прямого енергетичного обміну з тими, хто тебе читає, текст швидше віддаляється від тебе, тож ти критичніше оцінюєш його, щось обтесуєш, шліфуєш, можеш формувати свою аудиторію — той-таки еґокастинґ працює. Книжка — то вже ніби якийсь етапний продукт.

звідси * гарна розмова, і нечаста, так що сходіть прочитайте.


Blow 4
monster
strongowski
Коментувати

блямба * не знаю який це кит, але судячи з картинки - смугастий.
Хто ще не тицяв блямбу - http://www.behance.net/strng ">прогуляйтеся проєктами - там внизу кожного окремого синя кніпка, буду вдячний.


Чудовий матеріял з багатьма важливими іменами
monster
strongowski
Коментувати

 

Для чого ви пишете?
Чи легко бути письменником в Україні?
Чи вже заробляєте собі на життя писанням?
Якою має бути ідеальна книжка?
Опишіть, яким станете письменником, коли виростете.

звідси * за останні роки нічого такого масштабу не пригадую. Вийшло дуже просто і переконливо, а ще радує розмаїтість відповідей. Ірі респект.

 


Вшануємо українські реалії на марках!
monster
strongowski
Коментувати

звідсиУкрпочта приглашает поучаствовать в создании марок на 2014 год. Я представляю вам свой вариант. У меня нет никаких сомнений, что эта серия почтовых марок поспособствует популяризации культурного и исторического наследия Украины.

* дуже схвалюю, скільки можна закривати очі на навколишню красу.


Shoot
monster
strongowski
Коментувати

блямба * вам не ввижається. Це НЕ кит.
(ідея серії з’вилася - що логічно - під час першого сету з птахами, панятна шо продовжуватиметься)

 


Ворошиловград як кіно
monster
strongowski
Коментувати

 Робота над проектом триває близько року. Автори бачать його як незалежний фільм із бюджетом $ 500- 1млн. Переговори щодо фінансування ведуть і в Україні, й за кордоном. Якщо спонсорів не знайдуть, Ярослав Лодигін планує вдатися до краудфандінгу. «Я не подіваюся, що знайти ці кошти буде легко, - коментує режисер. – Не кожна компанія піде на ризик щодо виробництва стрічки, де буде суржик, олігархи, рейдери, бандити, Донбас…». На фінансову співпрацю з телеканалами він не розраховує: «Зазвичай продюсери починають розмову із запитання, хто такий Жадан і скільки книжок він продав, не беручи до уваги ситуації на книжковому ринку України. Як і того, що читач поки що орієнтований виключно на легку літературу».

звідси * враховуючи довгу і складну особисту історію моїх стосунків з цим текстом, новина зачепила.


Blow 2 & 3
monster
strongowski
Коментувати

тицяти блямбу * ось вам каліфорнійський сірий кит.

а це полярний.


GHXST
monster
strongowski
Коментувати

 Доки не переналаштую щось у надрах блоґу, ютубівські ролики ставити не зможу, тому ось вам посилання. А звучать бруклінські дівчата як The Kills, вкушені Резнором, це дуже близько до того, що я би хотів чути в індастріелі. Слухайте і качайте.


American Mary
monster
strongowski
Коментувати

Давно під цим теґом нічого не писав, бо мало що варте опису - блокбастери ви і самі подивитеся, а про фуфел нащо писати? Натомість несподівано наштовхнувся (після чергового перегляду Hellraiser I, співпало) на канадський бодімод-жахастик. Тобто сам піжджанр для мене в новинку, але якщо не акцентувати саме на бодімоді, маємо переконливий і цікавий хірургічний слешер - історія про помсту, захват і любов до своєї справи з приємними акторами, адекватними діялогами, м’ясом, кроввю, кінцівками, гачками, силіконовими імплантами і лікарським приладдям. Стильно. Плюс бодімоддери в епізодахі хороша музика. Якщо слово "слешер" не викликає у вас питань, варто глянути.

Вікі каже, що у сестер Соска, режисерок, це другий фільм, збираюся переглянути і перший.